«Справжній міст – це не міст через море, а міст у сердця людей…»
Понад десятиліття територія української держави АР Крим знаходиться в окупації. Кожен свідомий українець пам’ятає, що військова окупація Криму, проведення «псевдореферендуму» та подальше «входження» півострова до складу рф стало початком агресії з боку північого сусіда-ворога у бік України, яка з роками набирає все більших масштабів. З метою підтримки спротиву окупації АР Крим кафедра психології КІВТ ДУІТ виступила організатором історико-культурного просвітницького заходу «Крим: історичними та культурними стежками». У віртуальній екскурсії взяли участь здобувачі факультету судноводіння (ОПП «Практична психологія» та «Навігація та управління морськими суднами»), здобувачі спеціальностей факультету управління та технологій, а також викладачі ДУІТ.
Викладач кафедри психології Ірина Гуменна, головна спікерка та ведуча заходу, надала історичну довідку про історію Криму, а також розповіла про відомі пам’ятки-музеї.
Наступним інформаційним блоком став анімаційний фільм про історію Криму від появи перших народів до сьогодення.
Поряд з трагічною історією краю, учасники віртуальної подорожі змогли насолодитися мальовничими природними ландшафтами
Після завершення відео пані Гуменна більш детально розповіла про історію Криму та всіх народів, що його населяли в різні час.
Учасники екскурсії дізналися про побут перших місцевих племен кіммерійців і таврів, зрозумівши етимологію походження слова «Таврія» – назву півострова часів Античності.
Здобувачі та викладачі отримали можливість зануритися до атмосфери давньогрецьких міст-полісів з вишуканою мистецькою та інтелектуальною атмосферою.
Всі, хто хоч раз чув чи відвідував Генуезькі фортеці у Судаку чи інших містах, дізналися більше про діяльність їхніх будівників.
Багато уваги було присвячено історії династії татарсько-ісламської династії Гераїв, для яких півострів став справжньою Батьківщиною, любов до якої витримала всі окупації. Майбутнім психологам, морякам управлінцям та їхнім викладачам було повідомлено інформацію, як татари отримали незалежну державу
І як домоглися її розквіту, який через три століття завершився занепадом та окупацією російською імперією…
Спроба Відродження кримсько-татарської державності відбулася в 1917 році, коли відбувся великий Курултай (народне зібрання), який розпочав кримсько-татарський національний рух
Цікавим було дізнатися, що ще напередодні татарський народ пройшов фазу культурного відродження, під час якого збільшилася кількість періодики журналів рідною мовою, і навіть з’явився перший журнал для жінок «Алем-і-нісван» («Жіночий світ»)
Під час першого Курултаю також був прийнятий офіційний герб кримсько-татарського народу, який символізував знак династії Гераїв.
Проте подальша окупація більшовиками унеможливила реалізацію будь-яких державницьких намірів кримських татар, а сумнозвісна примусова депортація до Узбекистану 1944 року спричинила «духовний злам» народу з багатим історичним минулим. Будь-які публічні виступи засуджувалися та жорстоко переслідувалися і лише в 1991 році із здобуттям Незалежності України був проведений Другий Курултай, де було прийняте рішення підтримати Незалежність України та входження Криму до її складу.
Під час соціально-політичних подій в Україні в Криму, як і в усіх містах України, також відбувалися проукраїнські мітинги. Проте агресія росії та «проімперські» настрої окремої частини кримського населення призвели до анексії АР Крим у 2014 році та незаконного приєднання до території агресивного північно-східного сусіда України.
Після детального історичного екскурсу була проведена екскурсія-презентація пам’яток мистецтва народів Криму, зокрема декоративно-ужиткових виробів.
Ведуча заходу наголосила, що зразки кримсько-татарських орнаментів є шедеврами світового мистецтва і мають визнання в багатьох країнах.
Згадуванням довершених історичні пам’ятки кримської архітектури завершилася лекційна частина заходу. Спільнота ДУІТ ще раз згадала Ханський палац у Бахчисараї….
Та Печерні міста, перлиною яких було визнано місто «Ескі-Кермен»…
У другій частині заходу слово було надано гості Лінарі Хубулаві, представниці батьківського комітету класу в Слов’янській гімназії, жінці з активною позицією, представниці кримсько-татарського народу.
Пані Лінара розповіла про сумнозвісний досвід депортації, з яким вона була знайома через розповіді бабусі.
«О 5 ранку з несподіваним стуком у двері прийшла звістка про якнайскоріше виселення до Узбекистану «ворогів народу». Останнє формулювання, яке з радістю підхопила радянська пропаганда і якому повірили навіть єдиновірці-узбеки, які дуже вороже зустріли вимушених переселенців, було абсолютно неправдиве. Більшість чоловіків татар, як і мій прадідусь, на той час знаходилися на фронті і воювали за ту державу, до якої юридично належали, навіть якщо це була «радянщина». Депортували у вагонах, як тварин, багато людей гинуло і їх не було можливості поховати за традиціями нашого народу. По приїзду ніхто не надавав ні житла, ні роботи, і пройшло понад 10 років, щоб кримські татари завдяки тяжкій праці. добилися визнання від представників узбецької спільноти.»
На питання студентів про повернення додому в 1993 році, про анексію Криму у 2014 році та українсько-татарські відносини загалом, спікерка зазначила, що татари завжди мали проукраїнську позицію, починаючи з визнання Незалежності України. Проте в окремих випадках були непорозуміння, причинами якої була неправильно подана інформація. Головним у взаєминах двох народів залишається бути адекватними та готовими до діалогу.
Цікавим стало запитання здобувачки ОПП «Практична психологія» Юлії Коломієць, яка хотіла дізнатися, наскільки змінилися класичні культурно-історичні та природно-ландшафтні пам’ятки. Пані Лінара відповіла, що вона майже не бувала в Криму під час російської окупації, але за розповідями друзів багато об’єктів втратили свій автентичний вигляд після реконструкції, зокрема Ханський палац у Бахчисараї та Херсонес у Севастополі.
На прохання ведучої пані Лінара сказала декілька висловів кримсько-татарською мовою, які в перекладі означали: «Раз скажи, два послухай» та «Хто багато говорить, може багато помилятися». Хоча при цьому гостя зазначила, що не володіє рідною мовою вільно і зараз наново її вчить.
В кінці заходу Ірина Гуменна та співорганізатор Дар’я Погрібна, викладачі кафедри психології, подякували всім за участь і висловили надію на позбавлення Криму окупації у майбутньому. Підсумком заходу став висновок, що і українці, і кримські татари не повинні втрачати надії на звільнення та відвідування вільної кримської землі після Перемоги.
Відгуки учасників:
Галина Кучерук, професор кафедри психології: «Дуже дякую за захід! Дивилася із задоволенням і сльозами на очах!»
Юлія Коломієць, здобувачка 3 курсу ОПП «Практична психологія»: «Щиро дякую за запрошення на такий чудовий захід! Трішки перемістилася в той рідний сонячний Крим, в якому я проводила дитинство!»
Кафедра психології КІВТ ДУІТ дякує всім учасникам заходу за активність і підтримку! ДУІТ проти окупації Криму!