Актуальні виклики сьогодення є не лише проблемами, але й загрозами. Українське суспільство перебуває у кризовому стані і потребує негайного пошуку оптимальних шляхів вирішення кризи. Засідання секції «Гуманітарні науки в умовах сучасних цивілізаційних викликів», яке відбулося в межах ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Виклики та перспективи розвитку транспортної інфраструктури України» 24 квітня 2025 року, актуалізувало у науковій площині нагальні гуманітарні проблеми. Учасники секції підняли питання, пов’язані з професійною реалізацією, світоглядно-ціннісними орієнтирами, розвитку науки і техніки .
Засідання відбувалося у комбінованому форматі, який передбачав поєднання очного та дистанційного режимів. Доповідачі, які виступали в режимі «онлайн», отримували запитання та вели дискусію з присутніми в аудиторії здобувачами.
Засідання відкрила голова секції кандидат філософських наук, доцент кафедри психології Дар’я Погрібна, яка зазначила, що в українському суспільстві спостерігається трансформація сучасних цивілізаційних викликів із проблем у загрози і необхідно якнайшвидше завадити цій деструктивній тенденції. Доповідач висловила сподівання на виявлення конструктивних новаторських ідей, реалізація яких буде здатна змінити українське суспільство.
Здобувачка 2 курсу Анна Пронько під час доповіді «Гуманітарні аспекти воєнної міграції: досвід України» окреслила актуальні проблеми українців за кордоном, яких війна змусила покинути рідні домівки та запропонувала шляхи вирішення даних проблем.
Підсумком доповіді став висновок про скоординовану роботу держави (як України, так і приймаючої країни), міжнародної спільноти та громадянського суспільства, які повинні зробити все можливе для вирішення нагальних проблем вимушених емігрантів.
В контексті одного з варіантів вирішення проблеми працевлаштування логічним продовженням стала доповідь першокурсниці-психологині Ангеліни Машкери, присвячена ролі соціальних мереж у становленні професійного фахівця.
Доповідачка наголосила, що соцмережі давно вже перестали сприйматися виключно як місце для розваг і інформування, а стали інструментом професійної реалізації та підвищення кваліфікації фахівців.
Під час дискусії актуалізувалося питання про доцільність створення акаунтів у соцмережах для викладачів із метою поглиблення комунікації із студентами. Викладачі-гуманітарії одноголосно прийняли рішення перейняти досвід Європи і у майбутньому створити професійні акаунти.
Присяжнюк Вероніка (1 курс «Транспортна логістика») підняла актуальне питання прокрастинації, яке сьогодні є чи не найактуальнішим в умовах динамічного і непередбачуваного світу.
Здобувачка не лише окреслила причини прокрастинації, коли важливі справи відкладаються, а час використовується неефективно, але і запропонувала велику кількість варіантів ефективного тайм-менеджменту, пов’язаних з організацією та винагородою.
Проблема академічної недоброчесності, яка є однією з причин непрофесіоналізму випускників ЗВО, була піднята двома учасниками конференції. Здобувачка першого курсу («Практична психологія») Таїсія Самсонова визначила фальсифікацію основним проявом академічної недоброчесності, адже саме спотворення наукових даних може призвести до фатальних наслідків на практиці
Подолання академічної недоброчесності є складним та тривалим процесом, наголосила доповідачка. Проте цей важкий шлях необхідно пройти задля виведення вітчизняної освіти на якісно новий рівень.
Владислав Балема, майбутній транспортний логіст, продовжив тематику академічної доброчесності, визначивши її необхідною передумовою успішного розвитку наукових досліджень
Першокурсниця Єременко Вероніка («Транспортна логістика») продовжила проблему академічної доброчесності та академічної культури, проаналізувавши дані проблеми в контексті мотивації навчально-дослідницького процесу.
Анастасія Шевченко, першокурсниця, майбутній практичний психолог, підняла актуальну для гуманітаристики проблему естетичного виховання, проаналізувавши вплив представників «Розстріляного Відродження» на цінності сучасних українців. Цінності індивідуалізму та урбанізації, проголошені на початку ХХ століття, залишаються актуальними і ХХІ, а наслідки насильницького переривання самобутньої традиції мистецького розвитку болюче відчуваються і в наші дні. 
Скрипій Юрій (1 курс Економіка) продовжив тему уроків історії, охарактеризувавши українську політичну еліту 1917-1921 років.
Застерегти спільноту від помилок минулого спробувала також першокурсниця-економістка Дарина Манойленко, проаналізувавши специфіку розвитку економіки в межах тоталітарних режимів.
Здобувачка 2 курсу ( «Облік і оподаткуванння») Марія Гуримська здійснила історико-філософський аналіз гуманістичної парадигми, зазначивши, що в сучасності дана настанова не є реалізованою в повній мірі.
Під час дискусії доповідачка визначила, що в Україні є багато антигуманістичних тенденцій, які можливо подолати тільки шляхом зміни ціннісних орієнтацій.
«Вічну» проблему сімейних цінностей було актуалізовано у трьох різнопланових доповідях. Михайло Штанько (1 курс «Транспортна логістика») визначив вплив заповідей Біблії на сучасне суспільство, в тому числі і в питанні створення сім’ї та стосунків.
Катерина Ветрова та Грек Дар’я, здобувачки 1 курсу спеціальності «Транспортна логістика», продемонстрували результати опитування студентів Київського інституту залізничного транспорту, визначивши ставлення молоді до сім’ї та шлюбу.
Головним результатом дослідження став висновок, що сучасна українська молодь таки залишається схильним до шлюбного життя, проте орієнтована створити шлюб у більш зрілому віці.
Блок історії науки та техніки відкрила Маргарита Попова (2 курс «Транспортні технології»), яка розповіла про історію спорудження залізничного вокзалу в Києві
Юлія Мельник (2 курс «Транспортні технології») познайомила аудиторію з історією винаходу першого трамваю на електричній тязі, акцентувавши увагу аудиторії на особистості вченого Ф.Пероцького
Заключним виступом секції стала доповідь Максима Ручковського (2 курс скороченої форми навчання спеціальності «Судноводіння»), який прослідкував вплив нейромереж на формування компетентностей фахівця транспортної галузі.
Вдалу роботу секції відмітила завідувач кафедри філософії та історії науки та техніки Віра Гамалія, побажавши всім учасникам подальших успішних досліджень в галузі гуманітаристики.
Гуманітарні дослідження є невід’ємною складовою наукової роботи ДУІТ, про що свідчать цікаві та непересічні доповіді учасників секції. Бажаємо нашим юним науковців продовжувати науково розвиватися та здійснювати актуальні наукові відкриття!